Ім'я лауреата Нобелівської премії колумбійця Ґабріеля Ґарсіа Маркеса (1927-2014) золотими літерами вписано в історію літератури ХХ століття. Його твори люблять і читають у всьому світі. Але саме роман "Сто років самотності", написаний у 1967 році, приніс письменникові всесвітню відомість і досі входить до десятки найпопулярніших творів минулого сторіччя.
Переплітаючи казки, старовинні перекази, легенди і притчі, розсуваючи межі реального до меж фантастичного, Маркес описує історію відірваного від світу маленького містечка Макондо, де живуть кілька поколінь роду Буендіа, кожен з представників якого несе в собі печатку самотності. Роз'єднаність членів сім'ї, їхня нездатність порозумітися, набувають у романі воістину міфологічного характеру, призводячи до загибелі роду.