О ні, Катя — дівчина непроста. То тільки може здатися, що вона така, як усі дівчата. Особливо — коли не знати її переживань і що вона шукає. Ну так, у неї теж не ладиться з батьками. Катя ігнорує їх, вважає невдахами. Вони дратують надокучливими запитаннями, невмінням жити і своїм поламаним шлюбом. У школі її справи — так собі, з дівчатами — протистояння, конфлікти і нещира дружба. Каті хочеться багато що спробувати по-дорослому. Її бентежать власне тіло, дивні бажання. І манить кохання. Якась сила жене пізнати все і заставляє побачити себе на слизькій межі. Відчути драйв, небезпеку, страх, приниження і свою використаність. Жахнутися життю навиворіт, де алкоголь, наркотики, секс із примусу чи просто так, наруга над собою і кимось. Каті вдається вирватися із ситуацій, де ніщо нормальне вже не можливе. Вона знайшла порозуміння з мамою і дівочу дружбу. Усвідомила себе потрібною. Піднялася до любові. Забула те, що не треба брати в життя. І побачила світ іншими очима.