Лотта та її "катастрофи". Сирна лихоманка. Книга 7

Ремі приїхав із Франції, буде навчатися в одному класі з Лоттою, Шаєн та Паулем. Збіг обставин? Та ні, занадто «солоденько» склалися ті обставини. Першою із Францією «познайомилася» Лотта, бо саме вона відчула смердючий запах незрозуміло чого. Як виявилося, то смердів делікатесний сир, проте це ніяк не виправдовує його, бо смердить він гірше, ніж «бомбочка-вонючка». Цю «смакоту» притягнув до школи Ремі. Та це ще не найгірше. Ремі ЗАКОХАВСЯ у Лотту. Як же усе було мило! Думаю, що усі дівчатка радіють, коли з ними стається така рожева історія. Та Лотта тільки більше дратувалася, коли чула: «Лота-а-а-ар, будь ласка», а апогею її роздратування досягало тоді, коли Ремі дарував їй якусь милу дрібничку і увесь клас був у захваті від такої романтики. Подейкують, що спільна справа зближає, налаштовує на одну хвилю та ще щось там поєднує. Ця теорія спрацювала, та не одразу. Скільки ж несмачної їжі довелося скуштувати дітлахам на тому гуртку інтернаціональної кухні! Усе ж французьке, новомодне та делікатесне! А от по-справжньому зацікавити міг тільки, уявіть собі на хвилиночку, — яблучний пиріг! Лотта його просто обожнює, після такого сеансу кулінарії вона й на вечірку до Ремі сходила, з його сестрами потоваришувала. Хоча Ремі той ще лицар, бо врятував Лотту, коли вона загубилася у музеї та не могла знайти вихід. Як вона застрибнула на Ремі, коли почула цей, вже такий рідний крик: «Лотар, ти тут?» Лотта не захотіла псувати дружбу почуттями. Тут важливо зрозуміти: хто коханий, а хто друг. Дівчинка свій висновок зробила: «З коханням треба покінчити!» Хто ж зрозуміє тих вередливих красунь?