Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук. Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць — монографій, статей, рецензій тощо.
В. Гнатюк був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. І. Франко назвав його «феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один».
До видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та ін.