Між любов'ю й любов'ю

У диму без вогню, у густому тумані, що проступає між рядками цієї збірки, увіжається стібка, як шов між світами. Куди вона веде? У непросте минуле, що томує свій біль у мистецтві, а чи в майбутнє, в яке (не)можливо повірити? Ліричне «я» авторки постає на межі, на кордоні особистого і громадянського, між любов'ю та любов'ю, між світлом та тьмою (і невідомо, що є одним, а що — іншим). І ніяк не роздвоїтися, тільки вибравши. А чи є взагалі вибір?