«Мета – перемагати хаос» – кредо, що його Станiслав Вишенський визначив для себе в однiй iз самвидавських кннжок та в манiфестi «Натюрморт для студiї». Але що таке хаос в естетицi поета? Виявляється, нiщо iнше, як природа, тобто досконала й напрочуд гнучка система, тож боротися з ним (хаосом), з нею (природою) справа безнадiйна, хоча гiпотетнчно все здiйсненне. Вiдтак, гiпотетично, шанс на перемогу все-таки є. Вишенський скористався зi свого шансу – i як альпiнiст на мiражi, i як вiльний радикал, i, зрештою, як спiвучасник змови дзеркал. Ця книжка – другий вapiaнт «Вибраного» (Перший – «Альпiнiст на мiражi», К, 1993), до нeї ввiйшла переважна бiльшiсть вiршiв, написаних протяroм сорока pоків (1964-2004) полювань на своє вiдображення.