Скажи мені, що станеться з тобою, якщо одного разу ти розплющиш очі в чужому ліжку, в чужому домі, де незнайомі люди стануть називати тебе своїм сином? І це буде повторюватися кожні три тижні, і ти не зможеш зрозуміти, чому це відбувається і коли це закінчиться. Ти станеш знову і знову прокидатися десь у далеких країнах, але жодного разу не в своєму рідному домі. Герой роману Наіля Ісмайлова «По небу вниз», який втратив ім’я, дім і все, що було йому рідним, має лише одну мрію: знайти шлях додому. Кожне пробудження зіштовхувало його з новими випробуваннями, які дарували йому маленьку віру в те, що одного разу він зможе побачити своїх справжніх батьків. Його серце було наповнене світлом, а в руках він мав лише один ключ. Він знав: якщо йому доведеться безмежно довго шукати свій шлях додому, то все одно він не відмовиться від важких випробувань. Час минав, і через багато років він мав зрозуміти, що вічність має лише один синонім – любов.