Сонце так рідко заходить

Роман Оксани Луцишиної — це триєдина оповідь про любов. Троякість ця виражена у декількох сюжетних лініях, що розгортають перед читачем історії трьох дівчат. ІОля, тендітне дівча з бідняцької сім'ї, проходить пекло вуличних поневірянь і відчуває себе залишеною і непотрібною навіть собі. Таня, випускниця філологічного факультету, якій набридла нудна робота в банку і розмови про «дівчину на виданні», рятується фантазіями про свій роман-бестселер. Юнона, за незвичним ім'ям якої читач відразу ж потрапляє з ординарного колориту провінційного містечка в екзотику флоридських боліт, кидається у двобій з авторитарним батечком-ма-фіозі. Й у долі всіх трьох проявляється містика єгипетської міфології з богом-крокодилом Собеком і золотою квіткою лотоса, шо допомагають віднайти те єдино значуще.