Задуха

«Задуха» – це роман про сексоголіків та алгоколіків, про людей, що позбавляються своєї залежності, але не позбуваються її. Про людей, які шукають свого місця у житті, про месію та про «неможливу легкість буття». Роман про індивідуальність та неповторність на тлі того, як світ навкруги поступово з’їжджає з глузду. Все це захоплює та відволікає від оточуючої реальності, і після останніх слів у мозок стріляє думка: «А як я використовую свою індивідуальність?..»
Фактично, головний герой «Задухи» – це проекція кожного з нас, з нашими гріхами та упередженнями, з нашими щоденними справами та старіючими батьками. Паланік використовує геніальний прийом, який завжди працює – він гіпертрофує свого героя, робить його огидним, проте чим далі, тим більше у нього з’являється хороших, людських рис.
Чака Паланіка вже зараз називають Вільямом Берроузом нашого часу. «Задуху» вже порівнюють з культовим романом «На голці». Його герой, як і кожний з нас, відчайдушно шукає себе серед лабіринтів життя.