Часто люди, як і герої книжки «Тріада. Лабіринти доль», так заглиблюються у себе й у свої турботи, що не помічають — кохання поруч, любов завжди у серці і рано чи пізно проросте, хоч би як глибоко героїні ховали її у душі. Різні долі часом настільки міцно переплітаються у міцний клубок, який здається, неможливо розплутати, що мурахи тілом пробігають. Хтось не помічає кохання всього життя, а хтось мчить за ним в іншу країну і стикається з жахливим збігом, який називають долею. Три покоління, три схожі долі. Невже й найменшій приготували життя такі сюрпризи? Невже й вона мусить пройти шлях матері й бабусі, адже всі троє — як три каплі води, але в різні етапи життя. Кохання — річ крихка. Необережне ставлення і — фіаско...