Рік у віруваннях гуцулів

Петро Шекерик-Доників (1898–?) – відомий гуцульський громадський діяч, невтомний етнограф-фольклорист і самобутній письменник, котрий вміло користувався гуцульською говіркою. Він був самоуком, адже закінчив лише чотири класи школи, від природи мав добру пам’ять, дар слова, а головне – щиру любов до рідної Гуцульщини. Багато років Шекерик записував пісні, колядки, щедрівки, перекази про опришків, звичаї гуцулів. Він автор романа «Дідо Иванчік», який вийшов у видавництві «Фоліо», та 106 оповідань із життя гуцулів.

«Рік у віруваннях гуцулів» – це частина творчого доробку Петра Шекерика-Доникового, надрукованого у 10–30 роках минулого століття у тогочасній періодиці, збірниках Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка та в «Калєндарях гуцулских» на 1935, 1937, 1939 роки. Це справжній скарб для нашої літератури і фольклору зокрема. Автор змальовує той карпатський світ, який ми поступово втрачаємо, автентичну гуцульську культуру у своєму первісному вигляді. У книжці чітко простежується гуцульський календар, кожна пора року наповнена своїми обрядами, які проводилися для задобрення духів, щоб ті оберігали господарство, щоб плодилися і не хворіли вівці та був хороший врожай на полі. Це цілі ритуали, традиції, які сьогодні практично втрачені, але які з трепетом і вірою описані автором для майбутних поколінь.