У "червоному" відділенні: COVID, політика, життя

"Вичитуючи підготований до друку матеріал, сам себе запитую: а для кого (для чого) це пишу? Ті, що лишилися з часу, про який найбільше згадую, уже не здатні щось змінити. Та й мало їх, щоб свою думку передати загалу. Але ж мене не цікавить ця робота лише як віддзеркалення певного періоду історії сучасної України. Такого змісту мемуарів сьогодні вистачає, і чим далі від описаних подій, тим більше їхні автори "бронзовіють", їхні оцінки, думки і наміри набирають ознак істини, з котрою будуть знайомитися наступні покоління, як ми, сьогоднішні, відкриваємо свідчення Гомера чи Геродота. На таку роль своєї роботи я не претендую. Залишаючись переконаним у необхідності зміни системи влади як єдиної умови порятунку України, хотів би, щоб написане тут читали і висновки робили ті, хто здатен забезпечити переміни. Це покоління, яке народилось і виросло в часи незалежної України", - пише у книзі Олександр Олександрович.

Олександр Олександрович Мороз - закінчив Українську сільськогосподарську академію (1960-1965), інженер-механік, 12 років роботи за фахом. Політолог за другою освітою, соціаліст за переконаннями, народний депутат І-\/ скликань, Голова Верховної Ради України II і V скликань, організатор ухвалення Конституції України (1996), член Конгресу українських літераторів, автор ЗО книг (проза, поезія, публіцистика), перекладач.