Автобіографічний роман «Чорний – це колір» – перша книга швейцарської письменниці Ґрізелідіс Реаль, присвячена подіям її життя на початку 1960-х. Після невдалого шлюбу мати чотирьох дітей опиняється у скруті – безробіття, злидні, туберкульоз, погрози соціальної служби відібрати дітей. У сподіванні на краще життя вона тікає до Мюнхена разом із сином, донькою і коханцем – чорним американським студентом-медиком, хворим на шизофренію. Без грошей і документів у неприязній до нелегалів Німеччині на неї чекає нелегка доля. Щоб заробити дітям на шматок хліба, молода жінка змушена займатися проституцією. Прихильність до американських чорних солдатів, серед яких трапляються щирі приятелі і фантастичні коханці, дружба з циганською родиною, що дивом вціліла у таборах смерті, а згодом – допомога своїм колегам-повіям та іншим знедоленим, викинутим на соціальні маргінеси людям – ось що допомагає вижити навіть у найкритичніші моменти життя, як неодноразово зізнається сама Ґрізелідіс, героїня цієї сповіді.