За сніданком Шерлок Холмс простягнув руку, щоби дістати срібний кавник. — Невдовзі має прибути наш гість, Ватсоне, — мовив він до мене. — Цікаво, яку загадку привезе доктор Мортімер?
Озвався дзвінок — і наша економка провела в кімнату юного джентльмена. Він був дуже високим та худим, з довгим носом, схожим на дзьоб.
Близько посаджені сірі очі виблискували крізь позолочені окуляри.