Уявіть собі будівлю дата-центру, якою сновигає шимпанзе. Він смикає за кабелі, ламає коробки й розносить приміщення. Образно кажучи, ІТ-підприємці - це "мавпочки" суспільства, які руйнують усе: Uber - службу таксі, Airbnb - готельний сервіс, Netflix - телебачення, Tinder - налагодження стосунків. А Кремнієва долина - це зоопарк, де тримають цих "мавпочок хаосу", стверджує Антоніо Ґарсіа Мартінес, якого називають провокатором індустрії. На власному досвіді, який він описує в цій книжці, Мартінес дійшов сумних висновків про те, як усе влаштовано. Інвестори - це люди, у яких грошей більше, ніж часу, наймані працівники - це люди, у яких часу більше, ніж грошей, стартапи - це бізнес-експерименти за чужі гроші, а маркетинг схожий на секс: за нього платять тільки лузери.
Антоніо Ґарсіа Мартінес працював радником у Twitter та продакт-менеджером у Facebook. Засновник компанії AdGrok, яку придбав Twitter.
У цій книжці Мартінес обговорює все: від дурних історій до таємниць корпоративної культури найпотужніших та найвпливовіших компаній.
Картина шаленства, зарозумілості та жадібності Кремнієвої долини не надто красива. Але це те, чого ми ніколи не бачили, і, певно, ніколи не забудемо.