"Як приготувати гарний родинний настрій на вечерю? Найкраще в склянку розуміння додати дві жменьки теплоти, усе ретельно вимішати з великою порцією терпіння, здобрити усмішками та жартами, вкинути дрібку оптимізму, плеснути бадьорості й щедро посипати любов‘ю. Не боячись розплескати, розлити по найкрасивіших бокалах та швиденько подавати на стіл. А якщо ви захочете порадувати рідних ще й смаколиками – до вашої уваги найщиріші пропозиції з «Книги історій та рецептів смачного настрою».
Ця збірка уміщує в себе не тільки теплі оповідання, а також найцікавіші рецепти моєї великої родини та багатьох друзів. Ніяк не можу зрозуміти, що вона мені нагадує найбільше: затертий сімейний кулінарний записничок, альбом зі старими світлинами чи скриньку з потемнілими від часу бабусиними прикрасами. Може ви допоможете?
Ця книжка – наш перший спільний із сестрою проект… У це складно повірити, але частенько саме так і було: ми готували щось смачненьке на вечерю, зухвало експериментували, до сліз сміялися й шалено мріяли. Олеся робила швиденькі замальовки олівцем, поки я, наприклад, збивала крем чи нарізала овочі. А я на ранок, поки вона ще не встала з ліжка, читала їй уривки майбутнього оповідання. Ми вже були майже дорослими, жили окремо від батьків, ділили одну орендовану квартиру на двох. Усе життя було попереду, і здавалося, що ми всемогутні, тільки треба ще трішечки часу, аби зрости на повну силу... Тепер ми вже точно дорослі (хоч мама й досі так не вважає) і експериментуємо із власним життям ще безстрашніше. Але зрештою так усе й сталося, як бажалося: професійна реалізація, велика дружна щаслива родина, красивий будинок, дитячий гомін у дворі. І навіть спільна книжка..."
Наталя Гук