Лахмітник

Початок дев'яностих. Він - Лахмітник, товстун у кумедних окулярах, проте для всіх у школі він "жиртрєст" і "жироточина", а для багатьох ще й жива боксерська груша, на якій можна відпрацьовувати які завгодно паскудства. Але так не може тривати вічно, бо дівчина у червоному шалику уже почала прокидати сніг на безлюдній алеї, і Хімічний Владлен шкірить свою хижу пластикову мармизу у бетонному лабіринті, а той, здавалося б, бездонний резервуар, якого всі називають "жиртрєстом" уже давно переповниться і зовсім скоро з нього вихлюпнуться червоні хвилі, які можуть поглинути всіх тих, хто мав нещастя у цю мить опинитися поруч.

"Лахмітник" - сентиментальна і водночас жорстока історія про людське суспільство і його аутсайдерів, історія помсти і спокути, історія про жах і про відчай, а також історія про те, як важливо хоча б раз у житті зазирнути у вічі своєму страху і при цьому не відвести погляду. Це історія розплати, зневіри і каяття, врешті-решт, це історія крові, адже кінець-кінцем у подібних випадках все зводиться саме до неї.