У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.
Надійка Гербіш (Шевченко) – закохана жінка, вперта мандрівниця, письменниця й перекладачка, трохи фотографиня і трохи – кавова чарівниця. Живе в затишному будинку, вікна якого виходять на старовинний Збаразький замок, разом зі своєю родиною. Викладає «Історію світової літератури» й стверджує, що книжки й кава будуть навіть у Раю.
Я эту книгу читала 3 года назад и подарила сестре ее , а она не потеряла , в моем городе я не могу найти ее , а в Киеве не успела кроме Ашана никуда зайти (( очень сильно расстроилась потому что книга великолепная
Як на мене, то занадто висока ціна для книжечки в м"якій палітурці...((
Книга для чтения осенью и зимой:) Безусловно, она теплая. Но некоторые вещи совсем не в моем вкусе: все истории приторно сладкие (не похожи на реальную жизнь, не хватает правдивости); в КАЖДОЙ истории встречаются слова "цинамон", "филижанка". Аж смешно. Автор так втыкает везде эти словечки. Прям все-все герои и чай и кофе у нее пьют с корицей. Ну просто все. Моя оценка: 3
Зайшовши до книгарні я чітко знала по ЩО прийшла :) Як-то кажуть прийшла, купила, розгорнула... Справді тепло... затишно... мило... Дякую авторці за чудові миті радості!
Книжка - надзвичайно стильна: і шрифт, і палітурка, і фотографії, і самі історії. Таку книжку хочеться неодмінно купити і мати вдома, вона вишукана і елегантна, смачно пахне кавою з вершками. Тексти надзвичайно теплі, душевні, кожен може знайти там щось для себе. Дивно, що панові Олексію вона здалася пустою тратою часу (що однозначно не так!), а те, що пан не знайшов там ні згадки про батареї, ні про фуайку, ні про валянки, то це не значить, що ТЕЛОГО в ній немає. Усім, хто любить каву, мандри і красиві речі - КУПИТИ ОБОВ"ЯЗКОВО! З повагою, Слава
Погоджуюсь, Олексію краще читати чоловічу літературу, а ця книга дійсно жіноча і дуже тепла. Одразу мені нагадала близьких подруг і навіяла приємні спогади.
Не можу погодитися з Олексієм - історії і правда теплі) Просто ця книжка написана найперш для жінок.
Думаю що ця книжка пуста трата часу. Нічого цікавого теплого в ній не знайшов. Але На смак і колір товаришів немає.