Пригоди пусяки Сані

Опис

Лілія02.05.2019 13:18

Якщо "море вас вабить", якщо зачувши слова "Лісова Гущавина, Велика Ріка, Тиха Долина, Річкове Чудовисько", ви затамовуєте подих, якщо не уявляєте свого жодного дня без друзів, веселощів, подолання перешкод та щасливих хепіендів, то книга "Пригоди пусяки Сані" Аші Фредріксон саме для вас! Пані Фредріксон - а насправді це Тамара Володимирівна Нестеренко - письменниця і поетеса, сценарист із України - саме з книгою пригод маленької пусяки Сані стала переможницею літературного конкурсу - «Корнійчуковської премії» у номінації «Проза для дітей молодшого віку». О, звісно якнайшвидше ви маєте познайомитися із головними героями книги - дуже оригінальними і неймовірно цікавими: героїня, яка дала назву книзі - це Саня. Невеличка пусяка. З роду славетного Саша. Не чули про таких?) Привідкрию таємницю: пусяки - це різновид гризунів, схожих до щурів чи морських свинок, але самі вони наполягають, що шиншили їм ще ближчі родичі, оці вже пусяки))) Отож книжечка ця про те, як отака маленька симпатична бешкетниця пусяка Саня потрапила у неймовірні пригоди, просто граючись зі своїми корабликами на Великій Річці. Та, хто шукає пригод, той їх неодмінно знайде! Але не лише захопливі власні клопоти напосіли на маленьку пусяку Саню, адже вона потоваришувала із "морською вовчицею" і просто мудрою пацючкою Есмеральдою, з родиною добрих бобрів, із неймовірно заповзятим і хвацьким Мішелем, із сороками, із родиною милих і розумних лісових ксен.. Всі звірі, яких зустрічали пусяка Саня і їхня компанія, всі нові друзі допомагали і їй, і ще двом маленьким істоткам, які теж заблукали, дістатися додому: пусяченяті Хахуні, яке ще погано розмовляє (подекуди дуууже смішно) і малій лісовій ксені, яка взагалі ще навіть не вміє говорити. А всім треба додому.. Гарний якісний переклад Івана Андрусяка і Тамари Нестеренко дозволяє з перших рядків зануритися одразу у пригоди, і не відриваючи погляду сторінка за сторінкою мандрувати цікавезним мікросвітом! Ілюстрації Ольги Кузнєцової не відволікатимуть, а підкреслять і підштовхнуть політ вашої фантазії щодо пригод маленьких мандрівників. У книзі ви знайдете дивні цікавинки як от той факт, що у роді величного Саша (з якого походить і наша пусяка Саня) всі імена даються на літеру "С" :) А ще - багато цікавих життєвих оповідок із життя корабельної піратки щурині Есмеральди. Особливо мені, під час прочитання із донею, дуже імпонували такі моменти у книзі. Перший. Введення у розповідь мудреця Дарсифуція, якого часто і дуже доречно цитувала Есмеральда. Тут були наведені і відомі нам прислів'я, і повчальні моралі: "замість того, щоб витрачати час на викриття чужих недоліків, краще викорінювати свої", "велике самолюбство як довгий хвіст, краще згорнути калачиком, щоб не наступали"), і все це влучно, ненав'язливо і зрозуміло! А ще вони гарно запам'ятовуються дітям, бо ж почуті не від мами чи тата, а від "мудреця з книги під час шалених пригод")) Погодьтеся, адже справді приємно, коли дитина природньо і легко усвідомлює під час прочитання книги такі життєво важливі істини, що важливо вміти вчасно і щиро вибачитися, коли ти неправий. Або зрозуміти, коли можна і треба посміятися над самим собою. Або як дарувати подарунки і т.ін. Другий момент у книзі, що мені дуже сподобався, - це роз'яснення потенційно нових можливо не всім одразу зрозумілих слів, подання їх із синонімами, та й просто якісне визначення кожного такого слова як от бібліофіл, фут, ліщина, фарватер. А використання таких конструкцій як "вербальне спілкування", "правда і художна правда", "зворотне дієслово образитися" - це ж просто мед для вух філолога)) Третє, це ще такий собі "бойскаутівській" напрям навчання, новому, де пусяка Саня, а заодно і ми, читачі, дізнаємося про різні отруйні рослини, про рослини, які можна використовувати у їжу, про те, як збирати рюкзак у дорогу, про орієнтування за допомогою компасу і сузір'я, і що зранку треба робити зарядку)) Окремо зазначу, що момент "чорного гумору", присутній у одному з епізодів, коли всі переходили міст, на мою думку, дійсно якісно прописаний і несе той сенс, який і має очікувано там бути: тут і страшно бабусь-норусь (але не бридко), і фантазувати є простір, і є виховна мораль. Для балансу із "чорним" гумором, мабуть, ввели як героїню манюню пусякуню, яка "говолить", як маленька дитинка, і поводиться так само, а це часто буває дуже кумедно:) Сюжет розповіді, досвід і історії героїв, їхній розвиток протягом подорожі, все йде саме так, щоб якнайповніше розкрити багато вічних і потрібних нашим дітям тем: 1. Виховання та розвиток дітей за допомогою читання книжок. Відзначається роль і вклад саме батьків у становлення дитини, зокрема, під час читання їм книжок (!) - про нитку Аріадни у тонелі, яка їм допомогла, Мишель знає, бо "мама читала йому у дитинстві багато книжок", от його і виручила при потребі сила знань. 2. Тема вічних цінностей. Спочатку Мишель постає перед нами, як отакий собі пустотливий бешкетник, який і з дому тікає, і матеріальний власник, і ініціатор-крадій. Але в кінці розповіді ми вже бачимо іншого Мишеля, у якого з'являються і почуття провини, і внутрішнє бажання робити добрі вчинки, і усвідомлення духовних цінностей і їхня перевага над матеріальними. Або епізод, коли всім було важко, і не хотілося напружуватися, хотілося опустити руки і занепасти духом.. Але ціль є, і її буде досягнуто. Але яким постанеш ти у фіналі, залежить лише від тебе (долаємо перешкоди або мовчки і з гідністю, або пхинькаючи). 3. Тема совісті, очищення, внутрішньої гармонії. Як би ми не хотіли замовчати щось, не сказати, відтягнути момент неприємної розмови, як от пусяка Саня боялася поговорити із Есмеральдою..а на душі стане легше лише тоді, як зізнаєшся і вибачишся. 4. Тема дому, родини, гарних гармонійних стосунків у сім'ї. Тема втрати всього цього. Відчуття суму за домівкою, відчуття втрати: якими б захопливими не були пригоди, "Саня відчула, як сильно скучила за рідними.." Цікавість і маленька необережність можуть призвести до фатальних наслідків, і все, що ми маємо, можна легковажно втратити, про це слід завжди пам'ятати. Дуже ніжно і чуттєво змальовуються стосунки між членами родин і у родині лісових ксен, і у родині пусяки Сані, де панують гармонія, мир, добро, чуйність, мудрість. 5. Вдячність долі. Це важливо вміти дякувати. За все. І особливо за друзів. І варто б навчитися робити це якнайраніше. Оскільки часто до такої мудрості і люди, і герої книг йдуть роками, тому не дивно, що саме досвічена Есмеральда говорить про вдячність і пробачає Саню. І тато пусяки Сані теж розкриває цю тему, майструючи корабель для друзів і рятівників своєї доні. Отож, впевнено рекомендую залучати книгу "Пригоди пусяки Сані" до вашої домашньої бібліотеки. Велкам у світ пригод і мудрості!