Результати пошуку

Це невеличка історія про важливі речі: про зростання і пошук себе, про схожість і несхожість та важливість мати поряд когось, хто хоч трохи і хоч у чомусь до тебе подібний. А ще - про дерева навколо нас, повз які проходимо, та не завжди знаємо, хто це тут росте. Тому книжка стане в пригоді всім, ...

Велосипед, роверик, двоколісний залізний кінь. Екотранспорт, знайомий з дитинства. Усім, хто катався на власному або сусідському, ловив вітер у личко, збивав коліна чи й просто – боявся підступитись. У цій книжці Ясь кумедно та по-дитячому розповідає, як велики з'явились у його житті, і як росли ...

Це цілком звичайна історія про те, як буркотливий борсук і бешкетні білки світ… тобто рідний ліс рятували. Але також і про те, скільки відтінків має осіннє листя буків і грабів, як готуються до зими ялина й модрина, чи мох дубовий – насправді мох і чому не можна палити сухостоїв, навіть якщо здає...

Ця інтерактивна картонка запрошує малят до гри. Слухаючи віршик і розглядаючи малюнки, вони як справжні слідопитенята повинні відгадати, хто з героїв залишив сліди на снігу. Може, пташка, кіт чи білочка? Підказкою стане віконечко, яке відкривається і за яким ховається ця таємнича істота. А прочит...

Виявляється, порохотяг також може захворіти. Не вірите? Тоді прочитайте разом з дитиною цей віршик Катерини Міхаліциної – і ви довідаєтеся, від чого порохотяг кахикає і сопе. А також – чому слід допомогти йому, позбиравши з підлоги іграшки. Завдяки цій кумедній книжечці прибирання може стати для ...

Дощовий черв’як Яків вибрався з нірки у гарному настрої і поповз шукати собі вечерю. Та дорогою йому трапилися заплаканий равлик, мокрички, метелик і жук-олень. Яків навіть розсердився, бо не міг зрозуміти, чому вони плачуть. Але невдовзі й самому Якову зібралося на сльози. Книжка «Яків і мокри...

Вірші із цієї збірки написані до початку повномасштабного вторгнення, але війна там присутня — мовчанням, страхом, недопрожитим життям. Інша, з іншими досвідами переселення і втрат, про які не моглося говорити, які хотілося стерти з пам’яті, але вони нікуди не зникали, добували зі своїми носійкам...