"Державний кулак": Як Тарас Шевченко ледве не втрапив до "кавказців"

НЕ ПРОПУСТІТЬ ВЕЛИКИЙ РОЗПРОДАЖ!

Ця оригінальна розвідка висвітлює захоплюючу таємницю з часу заслання Кобзаря Коли після Кримської (Східної) війни 1853-1856 рр. царський намісник на Кавказі Олександр Барятинський амбітно намислив підпорядкувати собі закаспійське Новопетровське укріплення, над закинутим туди рядовим Тарасом Шевченком нависла загроза попліч зі своїми товаришами по службі опинитись у сфері активності сусіднього Окремого корпусу - «кавказців». Причому в перспективі цей стратегічний пункт п-ва Мангишлак (Мангистау) розглядався як ключовий для «індійського» походу, передбачуваного в Російській імперії, протидію іншій колоніальній державі - Великії Британії Лише надзвичайними зусиллями оренбурзькому генерал-губернатору Василю Перовському, онукові останнього гетьмана Малоросії Кирила Розумовського, вдалося запобігти зміні статусу підлеглого йому бастіону (нині Форт-Шевченко у Казахстані).
З архівних паперів, однайдених київським ученим П. Г. Усенком поміж збережених у Санкт-Петербурзі раритетів середини XIX ст., вражаюче постають колоритні фігури та промовисті сторінки внутрішньої і зовнішньої політики царату, важливі для пізнання не тільки особливої ролі дрібно) фортеці на пустельному березі, а й минувшини прилеглих до Каспію регіонів - східноєвропейського та центральноазійського. Публікація супроводжена ґрунтовним довідковим апаратом із численними бібліографічними примітками і змістовним коментарем, в якому, крім усього іншого, звернуто увагу на зумовлене масштабними планами Петра І та його нащадків утягнення українців до збройних конфліктів навколо найбільшого за поверхнею на земній кулі озера-моря.
Книжку адресовано тим, хто цікавиться творчістю Т. Г. Шевченка, його життєвою долею, автентичною вітчизняною старовиною і вузловими проблемами всесвітньої історії, зокрема, військовими питаннями. У журнальному варіанті текст апробований науковою статтею «Новопетровський форт на перехресті імперських устремлінь: як Тарас Шевченко мало не став «кавказцем» (Сучасність. -1998.-№7-8).