«Сторіччя Українського радіо викликає у мене почуття гордості. Не лише тільки за минуле, але й за теперішнє. Під час Великої війни радіо залишилося незамінним «промінчиком» правди, який проводить крізь хаос і дезінформацію. Ми, як суспільство, змогли не просто зберегти цей голос, а й надати йому нової сили. Суспільне мовлення та всі причетні зробили справді величезну справу»,
— із передмови Наталії Лигачової, голови ГО «Детектор медіа»
Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.
Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.
Чому варто прочитати книжку «Українське радіо. Історія буремного століття»?
Демонструє, як Українське радіо стало важливим інструментом у боротьбі з російською пропагандою, підтримувало демократичні перетворення 90-х й до сьогодні продовжує бути інформаційним форпостом незалежної України.
Проливає світло на маловідомі історії: про як опір радянській цензурі, боротьбу за незалежність у 90-х й сучасну боротьбу за ефір під час війни.
Реальні історії журналістів, які працювали в окупованих містах, транслювали новини з бомбосховищ й відстоювали український інформаційний простір, дикторів, інженерів, митців і слухачів.
Демонструє як змінювалася роль радіо і його значення у формуванні національної свідомості.
Книжку видано за підтримки громадської організації «Детектор медіа». Ідейний натхненник видання — Дмитро Хоркін.