Що таке краса?

«...Щось особливе, що є красивим у кожному і в усьому» (естетика від Ейтана Борітцера)

Український читач уже мав змогу познайомитися із книгою Ейтана Борітцера «Що таке смерть?». Дитяче арт-видавництво «Чорні вівці» разом з перекладачем Юлією Пелепчук підготувало решту книг цієї серії американського письменника – уже доброго знайомого українських дітей.
«Що таке краса?» – як і всі видання серії, книга-білінгва. Отже, діти зможуть прочитати не лише хороший переклад, а й оригінальний текст. Як відомо, це один із особливо дієвих, результативних способів знайомства з іноземною мовою, вивчення та відчуття її. Адже порівняння – ніби ненав’язлива і захоплива гра.
Та, звичайно, найголовніше – те, про що автор запрошує поговорити.
Яким чином він веде розмову на ще одну, як виявляється, не таку просту тему? Він поступово розставляє перед дитиною різні орієнтири, ніби викладаючи камінці різних форм та кольорів (часто дуже несподіваних), і пропонує дитині взяти їх у руки, роздивитися, відчути, помітити, які відбуваються в них зміни в залежності від того, як падає на них світло, або коли світло зникає. Так автор ставить питання.
Ейтан Борітцер дає відповіді? У жодному разі. Для нього важлива відповідь, думка дитини. Він не нав’язує, а пропонує замислитися, зробити свій вибір, що для кожного зокрема красиве, що таке краса, де, у чому, кому краса, що таке бути красивим, красивою. І, власне, бути красивим, красивою – це яким, якою?
Книга «Що таке краса?» має неабияке соціальне значення, важлива своїми механізмами соціалізації дитини.
Ейтан Борітцер ненав’язливо дає дитині зрозуміти, що світ – це співіснування різних особистостей, істот – з відмінними способами сприйняття, уявленнями, властивостями, здібностями. Пропонуючи дитині уявити, як би вона сприймала красу, красиве, коли б не могла, приміром, бачити, автор не лише сприяє розвитку інших способів рецепції, осягнення, а й робить усвідомлюваним для дитини, що є люди з фізичними вадами, але їхні світи такі самі повноцінні і цікаві, ці люди сприймають світ, активніше використовуючи інші можливості, здатності. Зрештою, усвідомлення того, що не всі можуть і бачити, і чути, привчає помічати цінності у звичайному для більшості стані речей, у повсякденному.
Ще один важливий напрямок соціалізації. Ейтан Борітцер не лише самий запрошує дітей до діалогу, спонукає їх мислити, розмірковувати, він спрямовує, виводить комунікацію на інші рівні. Автор пропонує дітям інших можливих співрозмовників – Маму, Тата, Дідуся, Бабусю, тітку, дядька, вчителів, друзів, навіть незнайомих і самих себе. Він у такий спосіб утверджує компетентність людей усіх цих категорій, спрямовує дитину на шлях діалогу з оточенням, навколишнім світом, а це шлях взаєморозуміння. І безперечно, так Ейтан Борітцер допомагає дитині зрозуміти, що відповіді отримує той, хто має запитання, ставить їх.
Отже, від вибору людини залежить, чи отримає вона відповіді. Так само її вибір, позиція визначають, чи буде її світ красивим. Адже все всередині самої людини. І краса також всередині кожного – до такого висновку підводить Ейтан Борітцер книгою «Що таке краса?».