Книга «Перша й остання свобода» охоплює широке коло вічних тем – любов і ненависть, стосунки і самотність, сенс життя і смерть, – та лейтмотивом тут постійно звучить провідна концепція свободи. Крішнамурті вважав, що абсолютної свободи можна досягти лише завдяки самопізнанню – уважному спостереженню за собою, своїми почуттями, думками, реакціями.
Свобода, за Крішнамурті, це подолання виснажливого і контрпродуктивного егоїзму, зацикленості на власній особі. Коли люди здобудуть цю найпершу свободу, свободу від власного «я», тоді отримають шанс визволитись і від згубного диктату суспільства. Фундаментальні ж зміни в суспільстві можливі лише через трансформацію свідомості кожної окремої людини.