Світло і тіні наукового стилю

Це видання зацікавить кожного, хто пише або читає наукову літературу. Що таке читабельний науковий твір? Чи потрібно вченому бути хорошим стилістом? Як краще розповісти про своє дослідження? Як можна писати, а як ні? Відповіді на ці запитання містить пропонована книжка. Ви дізнаєтеся, що таке «науковий жаргон», чому він перешкоджає розвитку науки, чим відрізняється від комунікативно досконалих текстів. Докладно йдеться про різноманітні стильові засоби, завдяки яким писемне мовлення стає змістовним, виразним, цікавим і переконливим. Мовні явища аналізуються на широкому культурно-історичному тлі, спостереження й висновки проілюстровано прикладами із сучасних наукових публікацій.

Для вчених, викладачів, студентів — усіх, хто прагне стати майстром наукового стилю.

Зміст
Вступ

РОЗДІЛ І. НОРМАТИВНЕ Й АНОМАЛЬНЕ В НАУКОВОМУ ТЕКСТІ

1.1. Науковець і його мова

1.2. Незрозуміле мовлення в науці

1.2.1. Вибір терміна
1.2.2. Думки про «науковий жаргон» (Історія питання)
1.2.3. Актуальність спеціального дослідження
1.3. Науковий стиль як об’єкт нормативного дослідження

1.3.1. Нормативний підхід у мовознавстві
1.3.2. Стильові норми й комунікативні якості в науковому тексті
1.3.3. Зауваги до методології дослідження

РОЗДІЛ ІІ. АНАТОМІЯ «НАУКОВОГО ЖАРГОНУ»

2.1. Основні ознаки

2.1.1. Термінологічні зловживання
2.1.2. Непотрібні запозичення
2.1.3. Задовгі речення
2.1.4. Нагромадження іменників
2.1.5. Багатослів’я
2.1.6. Марнослів’я («вода»)
2.2. Причини появи

2.2.1. Вступні зауваги
2.2.2. Нелогічне мислення
2.2.3. Мовна недбалість
2.2.4. Розлади мислення й мовлення
2.2.5. Мовна маніпуляція
2.2.6. Модернізм і постмодернізм
2.2.7. Гіпертрофія логосфери
2.2.8. Новизна ідеї
2.3. Оцінки «наукового жаргону»

2.3.1. Комунікативна, стильова та прагматична оцінки
2.3.2. Естетична й етична оцінки
2.3.3. Суспільні наслідки
2.3.4. Статус терміна науковий жаргон
2.3.5. Шляхи подолання

РОЗДІЛ ІІІ. ДОСКОНАЛИЙ НАУКОВИЙ ТЕКСТ

3.1. Дієвість наукового тексту

3.1.1. Оновлення стилю
3.1.2. Виразність і читабельність
3.1.3. Зв’язок «автор – читач»
3.2. Механізми впливу на читача

3.2.1. Увага. Цікавість. Радість пізнання
3.2.2. Ідентифікація. Співдумання. Антиципація
3.2.3. Проблемний виклад. Діалогічність. Недомовленість
3.3. Головні чинники виразності

3.3.1. Ясність
3.3.2. Стислість
3.3.3. Композиційна довершеність
3.4. Інші виражальні можливості

3.4.1. Авторська індивідуальність
3.4.2. Розмовність
3.4.3. Експресивність
3.4.4. Простота й дохідливість

Хороше пишеться не швидко… (Замість післямови)
Додаток. Як працювали з текстом відомі автори
Список джерел
Список літератури
Іменний покажчик